Загальне питання – це питання, яке не вимагає спеціальної відповіді, на загальне питання можна відповісти лише «Так» або «Ні». Загальні питання в турецькій мові бувають у ствердній формі (стверджувально-запитальні речення) та негативній формі (негативно-запитальні речення). Для утворення загального питання потрібно використати спеціальну питальну частку mı. Bu bir kitap. – Це […]
Всі записи
40 записів
У турецькій мові приголосні звуки поділяються на дзвінкі та глухі, а голосні звуки поділяються на тверді (голосні переднього ряду) та м'які (голосні заднього ряду), а також губні та негубні. Тверді голосні звуки, або голосні переднього ряду (Kalın ünlüler): [a, ı, o, u] Ці звуки і чуються, і вимовляються твердо. М'які […]
Вказівний займенник – слово, що вказує на людину, на предмет чи місце Bu – цей, ця, це (предмет чи людина знаходяться дуже близько, можна доторкнутися) Burası – це Şu – той, та, то (вказує на предмет, що знаходиться на відстані) Şurası – це, те O – той, та, то (вказує […]
Зазвичай для вітання турецькою мовою вживається слово «Merhaba!» що означає «Вітаю!». На таке вітання відповідають тим самим «Merhaba!». Познайомившись з будь-ким, прийнято говорити: Memnun oldum! – Приємно познайомитися! На фразу «Memnun oldum!», відповідають: Ben de memnun oldum! – Мені теж приємно! За правилами етикету після того, як Ви дізналися ім'я […]
Іменниками називаються слова, які позначають предмети, живі істоти, явища чи людину та відповідають на запитання Хто? або що? Yeni Kelimeler - Нові слова araba – машина bardak - склянка cami - мечеть çanta - сумка dalga – хвиля elbise – сукня fare – миша gazete – газета yağmur – дощ […]
У турецькій мові 8 голосних та 21 приголосна буква. Голосні букви: a, e, ı, i, o, ö, u, ü Приголосні букви: b, c, ç, d, f, g, ğ, h, j, k, l, m, n, p, r, s, ş, t, v, y, z Прослухайте запис та прочитайте слова Aa – araba […]
Частка da/de відповідає сполучникам «теж», «також», «і». Частка da/de зі словами пишеться окремо і підпорядковується лише закону гармонії голосних звуків. Приклади: Sen de gidiyor musun? - Ти теж йдеш? Hakan da geldi, Ali de. - І Хакан прийшов, і Алі також. Gidiyor da söylemiyor. - Йде і не розмовляє. Ayşegül […]
В турецькій мові існує два види минулого часу: Belirli Geçmiş Zaman (минулий категоричний час) та Belirsiz Geçmiş Zaman (минулий суб'єктивний час). Минулий категоричний (закінчений) час означає дії, що відбувалися та закінчилися у минулому. Українською мовою вони найчастіше перекладаються дієсловами доконаного виду: прийшов, взяв, прочитав. Ствердна форма Схема утворення ствердної форми […]
daire – квартира ev – будинок apartman – багатоповерховий будинок asansör – ліфт merdiven – сходи çalışma odası – кабінет tuvalet – туалет banyo – ванна кімната yemek odası – їдальня yatak odası – спальня mutfak – кухня salon – вітальня balkon – балкон koridor – коридор oda – кімната […]
В магазині A: Merhaba beyefendi! Hoş geldiniz! – Вітаю пане! Ласкаво просимо!B: Ben bir kilo domates ve bir kilo salatalık alayım. – Я візьму кілограм помідорів та кілограм огірків.A: Buyurun efendim. Meyveler de şimdi geldi. Vereyim mi? – Будь ласка, пане. Фрукти теж привезли. Дати вам?B: Hm… Tamam, bir kilo elma alayım. – Мм… добре, я візьму кілограм яблук.A: Yeşil olsun mu, kırmızı mı? – Зелених чи червоних?B: Yeşil elma olsun. – Нехай будуть зелені яблука.A: Tamam. Buyurun Efendim. Nardan, muzdan da verеyim mi? – Добре, ось, будь ласка. Дати вам гранатів, бананів?B: Hayır, teşekkür […]
turuncu – помаранчевийgri – сірийsarı – жовтийpembe – рожевийkahverengi – коричневийyeşil – зеленийmavi – синійkırmızı – червонийsiyah – чорнийbeyaz – білийrenk – колір
Овочі – sebzeler sebzeler – овочі salatalık – огірок lahana – капуста domates – помідор patates – картопля havuç – морква soğan – цибуля Напої – içecekler su - вода süt - молоко kahve - кава çay - чай meyve suyu - фруктовий сік bira - пиво şarap - вино […]
Утворення порівняльних ступенів прикметників за допомогою слів daha та en Daha використовується для утворення вищого ступеня прикметників і прислівників і перекладається як ще, більше, а en вживається для утворення найвищого ступеня прикметників та прислівників і перекладається як самий. daha büyük – більший daha güzel – красивіший daha ince – тонший […]
saat on десять годин saat iki buçuk половина третього (два тридцять) beş dakika п’ять хвилин on dakika var є десять хвилин bir saniye одна секунда (або: одну секунду) saat beş buçuk половина шостого (п’ять тридцять) saat altı шість годин saat üçte в три години saat dokuzda в дев’ять годин Saat […]
При утворенні порядкового числівника потрібно до кількісного числівника додати афікс: - inci, - ıncı, - uncu, - üncü. Якщо числівник закінчується на голосний, то афікс буде без початкового голосного - nci, - ncı, - ncu, - ncü. Також потрібно завжди дотримуватися закону гармонії голосних. Наголос завжди падає на останній склад […]
Висхідний відмінок – Çıkma durumu (Ayrılma Halı) – відповідає на запитання кimden? - від кого? neden? - від чого? nereden? - звідки? Для утворення висхідного відмінка потрібно до слова, що означає об'єкт, додати афікс - dan, - den, - tan, - ten згідно із законом гармонії голосних та приголосних. Якщо […]
Давальний відмінок (відмінок напряму) відповідає на запитання куди? – nereye?; до кого? – kime?; до чого? – neye? і позначає напрям до будь-кого або до чого-небудь. Давальний відмінок утворюється додаванням ударного афікса - е або - а, залежно від закону гармонії голосних та приголосних a, ı, o, u e, i, […]
У турецькій мові присвійні займенники утворюються за допомогою афіксів, які додаються до особистого займенника: Benim моя, мій, моє, мої Senin твоя, твій, твоє Onun її, його Bizim наша, наш, наше Sizin Ваша, Ваш, Ваше Onların їх Афікси приналежності Якщо слово закінчується на приголосну букву, то до нього додається афікс, який […]
Назви родичів по-турецьки У турецькій мові родичі з боку батька та з боку матері називаються по-різному
Утворення множини іменників у турецькій мові Для того щоб утворити множину, потрібно до основи додати афікс множини – lar або – ler. За законом сингармонізму, афікс – lar додається до слів із твердими голосними звуками в основі слова, – ler – до слів із м’якими голосними звуками в основі слова […]
Bu цей, ця, це (предмет чи людина знаходяться дуже близько) Burası це Şu той, та, то (предмет чи людина знаходяться на відстані) Şurası це, те O той, та, то (предмет чи людина є дуже далеко) Orası це, он то (про щось дуже далеке) Bu kitap – ця книга Şu ev […]
Merhaba! Benim adım Adnan. Ben bir direktörüm. Ben büyük bir ofiste çalışıyorum. Her sabah saat sekizi yirmi geçe evden çıkıyorum ve arabaya biniyorum. Ofise saat dokuza beş kala geliyorum. Ofiste ben çok çalışıyorum, gazete okuyorum. Saat beşi çeyrek geçe ofisten çıkıyorum ve spor yapmaya gidiyorum. Bir saat yüzüyorum ve saat […]
Sen çalışıyor musun? – Ти працюєш? Onlar satranç oynuyorlar mı? – Вони грають в шахи? Biz burada müzik dinliyor muyuz? – Ми тут слухаємо музику? Siz şimdi yüzüyor musunuz? – Ви зараз плаваєте? Baba bugün çalışıyor mu? – Тато сьогодні працює? Sen yılandan korkuyor musun? – Ти боїшся змій? Biz […]
satıcı – продавець Ben satıcıyım Biz satıcıyız Sen satıcısın Siz satıcısınız O satıcı Onlar satıcılar Питання Ben satıcı mıyım? Biz satıcı mıyız? Sen satıcı mısın? Siz satıcı mısınız? O satıcı mı? Onlar satıcılar mı?
Місцевий відмінок – Kalma Durumu (Bulunma Hali) відповідає на запитання: nerede? - де? kimde? - у кого? nede? - у чого? в чому? ne zaman? - коли? (saat) kaçta? - у скільки? Для утворення місцевого відмінка до слова, що означає об'єкт, необхідно додати афікс - da, - de, - ta, […]
hafta günleri - Дні тижня У турецькій мові дні тижня можуть вживатися зі словом gün – день Приклади вживання Pazar günü ders var mı? У неділю є урок? Ben salı günü okuyorum. У вівторок я навчаюсь. Ali perşembe günü çalışıyor Алі працює у четвер. Cumartesi ders yok У суботу уроків […]