Турецька мова – Урок 1, частина 4 – вказівні займенники

Вказівний займенник – слово, що вказує на людину, на предмет чи місце
Bu  – цей, ця, це (предмет чи людина знаходяться дуже близько, можна
доторкнутися)
Burası  – це
Şu  – той, та, то (вказує на предмет, що знаходиться на відстані)
Şurası  – це, те
O  – той, та, то (вказує щось далеке)
Orası  – це,  те (про щось дуже далеке)

Зазвичай після вказівних займенників ставиться іменник, що означає людину або предмет, наприклад:
Bu kitap.  – Ця книга.
Şu ev.  – Той будинок.

Прочитайте та прослухайте

Orası Amerika. – Це Америка.
Burası ev. – Це будинок.
Şu kalem. – Той олівець.
Bu Hanım. – Ця пані.

Якщо йдеться про предмети, тварин, птахів, ставимо питання – «Bu ne?» – «Що це?». Якщо йдеться про людей – «Bu kim?» – «Хто це?».
Bu ne?  – Що це?
Şu ne?  – Що то?
O ne?  – Що то?
Bu kim? – Хто це?
Şu kim? – Хто той? Хто та?
O kim? – Хто (ось) той? Хто (ось) та?
З займенниками Burası, Şurası, Orası вживається запитальне слово Neresi?, а питання «Де це?» або «Що це за місце?» звучатиме як «Burası neresi?», «Şurası neresi?» або «Orası neresi?» залежно від віддаленості об'єкта.

Прочитайте діалог та прослухайте запис

Ali: Merhaba Hakan!  – Вітаю, Хакан!
Hakan: Merhaba Ali Bey! Nasılsınız? – Вітаю, пане Алі. Як ваші справи?
Ali: İyiyim, sağ ol. Sen nasılsın? – Добре, дякую. Як ти?
Hakan: Ben de iyiyim, teşekkür ederim. – І я добре, дякую.
Ali: Bu ne? – Що це?
Hakan: Bu bizim fotoğraf. – Це наша світлина.
Ali: Ne güzel! Burası neresi? – Як гарно! Що це за місце?
Hakan: Burası İstanbul. Bu da benim evim. – Це – Стамбул. А це мій дім.
Ali: Çok güzel bir  ev. Ve orası neresi? O da İstanbul mu?  – Це дуже гарний будинок. А це де? Це також Стамбул?
Hakan: Hayır, orası İstanbul değil, Antalya.  – Ні, це не Стамбул, це Анталія.

Yeni Kelimeler — Нові слова

Hah! – А! (вигук)
Bu da… – А це…
Bir  – Один (це слово турецькою мовою вживається також як невизначений артикль)
Değil  – Ні (частка заперечення)

Урок 1