Вивчайте питально-заперечну форму майбутнього часу в турецькій мові (Gelecek Zaman): таблиця з прикладами, поясненнями та українським перекладом на основі дієслова "плавати" (yüzmek).
Граматика
12 записів
Частка da/de відповідає сполучникам «теж», «також», «і». Частка da/de зі словами пишеться окремо і підпорядковується лише закону гармонії голосних звуків. Приклади: Sen de gidiyor musun? - Ти теж йдеш? Hakan da geldi, Ali de. - І Хакан прийшов, і Алі також. Gidiyor da söylemiyor. - Йде і не розмовляє. Ayşegül […]
В турецькій мові існує два види минулого часу: Belirli Geçmiş Zaman (минулий категоричний час) та Belirsiz Geçmiş Zaman (минулий суб'єктивний час). Минулий категоричний (закінчений) час означає дії, що відбувалися та закінчилися у минулому. Українською мовою вони найчастіше перекладаються дієсловами доконаного виду: прийшов, взяв, прочитав. Ствердна форма Схема утворення ствердної форми […]
Утворення порівняльних ступенів прикметників за допомогою слів daha та en Daha використовується для утворення вищого ступеня прикметників і прислівників і перекладається як ще, більше, а en вживається для утворення найвищого ступеня прикметників та прислівників і перекладається як самий. daha büyük – більший daha güzel – красивіший daha ince – тонший […]
saat on десять годин saat iki buçuk половина третього (два тридцять) beş dakika п’ять хвилин on dakika var є десять хвилин bir saniye одна секунда (або: одну секунду) saat beş buçuk половина шостого (п’ять тридцять) saat altı шість годин saat üçte в три години saat dokuzda в дев’ять годин Saat […]
При утворенні порядкового числівника потрібно до кількісного числівника додати афікс: - inci, - ıncı, - uncu, - üncü. Якщо числівник закінчується на голосний, то афікс буде без початкового голосного - nci, - ncı, - ncu, - ncü. Також потрібно завжди дотримуватися закону гармонії голосних. Наголос завжди падає на останній склад […]
Висхідний відмінок – Çıkma durumu (Ayrılma Halı) – відповідає на запитання кimden? - від кого? neden? - від чого? nereden? - звідки? Для утворення висхідного відмінка потрібно до слова, що означає об'єкт, додати афікс - dan, - den, - tan, - ten згідно із законом гармонії голосних та приголосних. Якщо […]
Давальний відмінок (відмінок напряму) відповідає на запитання куди? – nereye?; до кого? – kime?; до чого? – neye? і позначає напрям до будь-кого або до чого-небудь. Давальний відмінок утворюється додаванням ударного афікса - е або - а, залежно від закону гармонії голосних та приголосних a, ı, o, u e, i, […]
У турецькій мові присвійні займенники утворюються за допомогою афіксів, які додаються до особистого займенника: Benim моя, мій, моє, мої Senin твоя, твій, твоє Onun її, його Bizim наша, наш, наше Sizin Ваша, Ваш, Ваше Onların їх Афікси приналежності Якщо слово закінчується на приголосну букву, то до нього додається афікс, який […]
Утворення множини іменників у турецькій мові Для того щоб утворити множину, потрібно до основи додати афікс множини – lar або – ler. За законом сингармонізму, афікс – lar додається до слів із твердими голосними звуками в основі слова, – ler – до слів із м’якими голосними звуками в основі слова […]
Дізнайтесь, як утворюються питально-заперечні форми турецьких дієслів у теперішньому тривалому часі (Şimdiki Zaman). Граматичні правила, таблиці з прикладами та українським перекладом.
Var - Є Yok - немає Çay var mı? - Є чай? Kitap var mı? – Є книга? Çay yok mu? – Чаю немає? Kitap yok mu? – Книги немає?