Вивчайте утворення вищого й найвищого ступенів порівняння в турецькій мові за допомогою слів daha та en. Зрозумілі пояснення, приклади й корисні поради для початківців.
Граматика
23 posts
Присвійні суфікси в турецькій мові показують, кому належить предмет, хто є його власником. Вони додаються до іменників і змінюють їхню форму залежно від особового займенника.
Дізнайтеся, як легко утворювати прикметники в турецькій мові за допомогою суфіксів -li (із чимось) та -siz (без чогось). Зрозуміла таблиця гармонії голосних, приклади речень і пояснення допоможуть вам швидко запам’ятати ці суфікси та навчитися використовувати їх у повсякденному мовленні.
Що таке Belirtme durumu? Це знахідний відмінок, який вживається, коли об'єкт визначений. У слові з’являється закінчення –ı, –i, –u, –ü — залежно від гармонії голосних.
Belirsiz Geçmiş Zaman використовується для позначення подій, безпосереднім свідком яких мовець не був, але робить висновки на основі інформації від інших або логіки.
Geniş Zaman – теперішньо-майбутній (широкий) час. Так він називається, тому що може виражати як теперішній, так і майбутній час.
У цьому уроці ви дізнаєтесь, що таке неозначений ізафет у турецькій мові — словосполучення, яке вказує не на приналежність, а на тип або призначення предмета. Ви навчитесь розпізнавати безособові афікси приналежності, правильно будувати конструкції на кшталт “жіноча сумка”, “офісний автомобіль”, “весняний дощ”. Урок містить пояснення, таблиці, приклади з перекладом, а також візуальні ілюстрації для кращого запам’ятовування.
Дізнайтесь, що таке ізафети (іменникові словосполучення) в турецькій мові: означені, неозначені та безафіксні конструкції. Зручні таблиці, приклади з перекладом і пояснення допоможуть легко зрозуміти відмінності та правила вживання.
Дізнайтеся про всі відмінки в турецькій мові: назви, питання, закінчення та приклади речень. Зручна таблиця допоможе швидко зрозуміти граматичні правила та покращити знання турецької.
Дізнайтеся, як утворюється минулий категоричний час в іменних присудків турецької мови. Таблиці із закінченнями, приклади речень та граматичні правила — все для зручного вивчення.
Дізнайтесь, як утворюються особові афікси іменного присудка в турецькій мові в теперішньому часі. Таблиці, правила вживання, приклади з перекладом для всіх осіб.
Вивчайте майбутній час в турецькій мові (Gelecek Zaman): таблиця з прикладами, поясненнями та українським перекладом
Частка da / de відповідає українським сполучникам «теж», «також», «і». Вона використовується для приєднання додаткової інформації, яка є подібною або доповнює попередню.
В турецькій мові існує два види минулого часу: Belirli Geçmiş Zaman (минулий категоричний час) та Belirsiz Geçmiş Zaman (минулий суб'єктивний час). Минулий категоричний (закінчений) час означає дії, що відбувалися та закінчилися у минулому. Українською мовою вони найчастіше перекладаються дієсловами доконаного виду: прийшов, взяв, прочитав. Ствердна форма Схема утворення ствердної форми […]
Утворення порівняльних ступенів прикметників за допомогою слів daha та en Daha використовується для утворення вищого ступеня прикметників і прислівників і перекладається як ще, більше, а en вживається для утворення найвищого ступеня прикметників та прислівників і перекладається як самий. daha büyük – більший daha güzel – красивіший daha ince – тонший […]
saat on десять годин saat iki buçuk половина третього (два тридцять) beş dakika п’ять хвилин on dakika var є десять хвилин bir saniye одна секунда (або: одну секунду) saat beş buçuk половина шостого (п’ять тридцять) saat altı шість годин saat üçte в три години saat dokuzda в дев’ять годин Saat […]
При утворенні порядкового числівника потрібно до кількісного числівника додати афікс: - inci, - ıncı, - uncu, - üncü. Якщо числівник закінчується на голосний, то афікс буде без початкового голосного - nci, - ncı, - ncu, - ncü. Також потрібно завжди дотримуватися закону гармонії голосних. Наголос завжди падає на останній склад […]
Вихідний відмінок – Çıkma durumu (його також називають Ayrılma hali) – відповідає на питання: kimden? – від кого? neden? – від чого? nereden? – звідки? У реченнях для утворення вихідного відмінка до слова, яке позначає об’єкт, додається афікс -dan, -den, -tan, -ten відповідно до закону гармонії голосних і приголосних. -dan […]
Вивчайте давальний відмінок (Yönelme durumu) у турецькій мові – правила вживання, афікси -a, -e, -ya, -ye, таблиці, приклади речень з перекладом, візуальні підказки для кращого запам’ятовування.
Дізнайтеся, як утворюються присвійні займенники та афікси приналежності в турецькій мові. Зручне пояснення з прикладами та таблицями. Ідеально для початківців і тих, хто хоче покращити граматику.
Утворення множини іменників у турецькій мові Для того щоб утворити множину, потрібно до основи додати афікс множини – lar або – ler. За законом сингармонізму, афікс – lar додається до слів із твердими голосними звуками в основі слова, – ler – до слів із м’якими голосними звуками в основі слова […]
Дізнайтесь, як утворюються питально-заперечні форми турецьких дієслів у теперішньому тривалому часі (Şimdiki Zaman). Граматичні правила, таблиці з прикладами та українським перекладом.
Var - Є Yok - немає Çay var mı? - Є чай? Kitap var mı? – Є книга? Çay yok mu? – Чаю немає? Kitap yok mu? – Книги немає?