У турецькій мові 8 голосних та 21 приголосна буква. Голосні букви: a, e, ı, i, o, ö, u, ü Приголосні букви: b, c, ç, d, f, g, ğ, h, j, k, l, m, n, p, r, s, ş, t, v, y, z
Прослухайте запис та прочитайте слова
| Aa – araba | Iı – ırmak | Rr – resim |
| Bb – bardak | İi – iğne | Ss – sabun |
| Cc – cami | Jj – jilet | Şş – şemsiye |
| Çç – çanta | Kk – kedi | Tt – tarak |
| Dd – dalga | Ll – lale | Uu – uçak |
| Ee – elbise | Mm – muz | Üü – ütü |
| Ff – fare | Nn – nar | Vv – vapur |
| Gg – gazete | Oo – Otobüs | Yy – yılan |
| Ğğ – yağmur | Öö – öküz | Zz – zarf |
| Hh – havlu | Pp – papağan |
Основні правила вимови
Наголос у турецькій мові майже завжди падає на останній склад, тому він вказується лише у виняткових випадках. Якщо додається ударний афікс, то наголос падає на нього. У разі додавання ненаголошеного афікса, наголос падає на останній склад основи слова, наприклад: kitap - книга Буква ğ практично не читається, а просто означає подовження попереднього голосного, наприклад: аğaç - дерево Буква ü позначає звук, який вимовляється як щось середнє між [у] і [ю]. ünlü - відомий, знаменитий Буква ö читається як щось середнє між [йо] і [о]. ömür - життя
Урок 1
- Турецька мова – Урок 1, частина 1 – алфавіт
- Турецька мова – Урок 1, частина 2 – нові слова
- Турецька мова – Урок 1, частина 3 – знайомство
- Турецька мова – Урок 1, частина 4 – вказівні займенники
- Турецька мова – Урок 1, частина 5 – гармонія голосних та приголосних
- Турецька мова – Урок 1, частина 6 – загальне питання
