У турецькій мові не існує граматичної категорії роду, тому всі іменники у третій особі, однині позначаються займенником O
Особисті займенники в давальному відмінку
Bana – мені, до мене | Bize – нам, до нас |
Sana – тобі, до тебе | Size – вам, до вас |
Ona -йому, їй, до нього, до неї | Onlara -їм, до них |
Особисті займенники у місцевому відмінку
Bende – в мене | Bizde – у нас |
Sende – в тебе | Sizde – у вас |
Onda – у нього, у неї | Onlarda – у них |
Особисті афікси
Турецька мова належить до аглютинативних мов, що означає «мова з безліччю закінчень». Залежно від цього, який особистий займенник використовується, додається відповідний афікс – закінчення.
a, ı додається –ım | o, u додається –um |
e, i додається –im | ö, ü додається –üm |
Афікс | Приклад | |
Ben | - ım, - im, - um, - üm | Ben doktorum |
Sen | - sın, - sin, - sun, - sün | Sen doktorsun |
O | - (dır), - (dir), - (dur), - (dür) tır | O doktor (dur) |
Biz | - ız, - iz, - uz, - üz | Biz doktoruz |
Siz | - sınız, - siniz, - sunuz, - sünüz | Siz doktorsunuz |
Onlar | - (dır) lar, - (dir) ler, - (dur) lar, - (dür) ler tur | Onlar doktorlar |
Щоб сказати “Я лікар”, потрібно додати відповідний афікс особи, наприклад: “Ben doktorum“. В теперішнім часі, в третій особі dır можна не ставити і просто сказати “O doktor”, але це не дуже чемно.
У турецькій мові НЕ МОЖНА писати дві голосні поспіль, між ними обов’язково ставиться приголосна літера у. Наприклад, öğrenciуim, öğrenciуiz.