Теперішній час в турецькій мові ŞİMDİKİ ZAMAN

У теперішньому тривалому часі ŞİMDİKİ ZAMAN передаються всі дії, які відбуваються прямо зараз:

• прямо зараз («я їм», «він навчається»),
• або в поточний період часу («зараз я працюю в Анкарі», навіть якщо прямо зараз відпочиваю).

Разом із теперішнім часом можуть уживатися такі слова:
şimdi (зараз), bugün (сьогодні), bu gece (цієї ночі), bu hafta (цього тижня),
genel olarak (зазвичай), her gün (щодня), her hafta (щотижня), her zaman (завжди),
şu anda (у цю мить), sık sık (часто), genellikle (як правило), asla (ніколи) тощо.

Стверджувальна форма теперішнього часу ŞİMDİKİ ZAMAN

Теперішній час утворюється шляхом додавання до кореня дієслова аффікса теперішнього часу -yor, до якого приєднується особовий закінчення.

a, ı → додається -ıyor

e, i → додається -iyor

o, u → додається -uyor

ö, ü → додається -üyor

Це правило гармонії голосних (ünlü uyumu) в турецькій мові.


Yazmak – писати
Yaz + IYOR + um = Yazıyorum – Я пишу

Bilmek – знати
Bil + İYOR + um = Biliyorum – Я знаю

Öpmek – цілувати
Öp + ÜYOR + um = Öpüyorum – Я цілую

Суфікс -yor змінюється згідно з гармонією голосних, а особове закінчення (тут -um) відповідає особі та числу

Якщо основа дієслова закінчується на голосну, ця голосна відкидається:
beklemek – чекати
bekle + iyor = bekliyor – чекає

söylemek – говорити
söyle + üyor = söylüyor – говорить

oynamak – грати
oyna + uyor = oynuyor – грає

Це правило спрощення: дві голосні не можуть стояти поряд, тому кінцева голосна в основі відкидається перед суфіксом -yor.

Якщо основа дієслова закінчується на git-, et-, tat-, güt-, то кінцева t переходить у d:
gitmek – йти
gidiyor – іде

tatmak – куштувати
tadıyor – куштує

etmek – робити
ediyor – робить

gütmek – пасти
güdüyor – пасе

В односкладових дієсловах yemek, demek голосна e змінюється на i:
yemek – їсти → yiyorsun – ти їси
demek – казати → diyoruz – ми кажемо

Заперечна форма дієслова в теперішньому тривалому часі (ŞİMDİKİ ZAMAN)

Olumsuz biçim (заперечна форма) теперішнього тривалого часу утворюється за допомогою частки -miyor, яка додається до основи дієслова перед особовим закінченням.

Дієслово + mı / mi / mu / mü + YOR + особове закінчення

Заперечна форма теперішнього тривалого часу утворюється за допомогою від’ємної частки, яка гармонізується з останньою голосною в основі дієслова:

a, ı → mıyor

e, i → miyor

o, u → muyor

ö, ü → müyor

А далі додається особове закінчення, наприклад:

gel + miyor + um → gelmiyorum – я не приходжу

bil + miyor + sun → bilmiyorsun – ти не знаєш

iç + miyor + lar → içmiyorlar – вони не п’ють

Приклади

Питальна форма дієслова в теперішньому тривалому часі (ŞİMDİKİ ZAMAN)

Питальна форма утворюється шляхом додавання окремої частки mı / mi / mu / mü після дієслова в часі -yor. Частка узгоджується за гармонією голосних.

Після частки додається особове займенникове слово (він НЕ зливається з дієсловом, а стоїть окремо).

Схема утворення питальної форми ŞİMDİKİ ZAMAN:

Дієслово + YOR + mı/mi/mu/mü + особовий займенник

Особливості вживання питальної частки в теперішньому тривалому часі (ŞİMDİKİ ZAMAN)

У турецькій мові не можна писати дві голосні поспіль, тому між ними обов’язково ставиться приголосна "y": mu + um → muyum

Питальна частка в теперішньому часі завжди буде "mu", оскільки в суфіксі часу -yor міститься голосна "o", що підпорядковується правилу гармонії голосних.

Питальна частка завжди пишеться окремо від дієслова!
 geliyormusun - невірно
 geliyor musun? - вірно

Особливий випадок: 3-тя особа множини
У 3-й особі множини особове закінчення (-lar) додається до дієслова, а питальна частка mı стоїть окремо.

Приклад:
Onlar biliyorlar mı? – Вони знають?
(не biliyor mu — бо треба зберігати множину через -lar у самому дієслові)

• Geliyor musun? – Ти приходиш?
• Yazıyor mu? – Він (вона) пише?
• Bekliyor muyuz? – Ми чекаємо?
• Gidiyor musunuz? – Ви йдете?
• Yüzüyorlar mı? – Вони плавають?

Приклади

Питально-заперечна форма дієслова в теперішньому тривалому часі (ŞİMDİKİ ZAMAN)

Питально-заперечна форма утворюється за допомогою питальної частки та заперечного аффікса. Такі речення відповідають українським реченням із часткою «хіба» або «невже».
Навіть якщо в турецькому реченні цієї частки немає, при перекладі українською її можна додати для емоційного відтінку.

Утворюється шляхом поєднання заперечної форми -mıyor/-miyor/-muyor/-müyor з питальною часткою mı / mi / mu / mü, яка вживається окремо та узгоджується за гармонією голосних.

Основа + -mıyor/-miyor/-muyor/-müyor + mı/mi/mu/mü + особовий займенник

• Gelmiyor musun? – Ти не приходиш?
• Yapmıyor mu? – Він (вона) не робить?
• İçmiyor muyuz? – Ми не п’ємо?
• Yazmıyor musunuz? – Ви не пишете?
• Gitmiyorlar mı? – Вони не йдуть?

Приклади

okumak - читати

bilmek - знати