İyelik Ekleri (Possessive Suffixes) – Присвійні суфікси
Присвійні суфікси в турецькій мові показують, кому належить предмет, хто є його власником. Вони додаються до іменників і змінюють їхню форму залежно від особового займенника.
Як утворюються
- Основа іменника + присвійний суфікс
- Суфікси змінюються відповідно до закону гармонії голосних: -im / -ım / -um / -üm.
- У множині (-lar/-ler) спочатку ставиться закінчення множини, потім — присвійний суфікс.
| baba (батько) | anahtar (ключ) | anne (мама) | ev (дім) | manto (пальто) | kol (рука) | ütü (праска) | köy (село) | |
| Ben-im (мій) | baba-m (мій батько) | anahtar-ım (мій ключ) | anne-m (моя мама) | ev-im (мій дім) | manto-m (моє пальто) | kol-um (моя рука) | ütü-m (моя праска) | köy-üm (моє село) |
| Sen-in (твій) | baba-n (твій батько) | anahtar-ın (твій ключ) | anne-n (твоя мама) | ev-in (твій дім) | manto-n (твоє пальто) | kol-un (твоя рука) | ütü-n (твоя праска) | köy-ün (твоє село) |
| O-nun (його/її) | baba-sı (його/її батько) | anahtar-ı (його/її ключ) | anne-si (його/її мама) | ev-i (його/її дім) | manto-su (його/її пальто) | kol-u (його/її рука) | ütü-sü (його/її праска) | köy-ü (його/її село) |
| Biz-im (наш) | baba-mız (наш батько) | anahtar-ımız (наш ключ) | anne-miz (наша мама) | ev-imiz (наш дім) | manto-muz (наше пальто) | kol-umuz (наша рука) | ütü-müz (наша праска) | köy-ümüz (наше село) |
| Siz-in (ваш) | baba-nız (ваш батько) | anahtar-ınız (ваш ключ) | anne-niz (ваша мама) | ev-iniz (ваш дім) | manto-nuz (ваше пальто) | kol-unuz (ваша рука) | ütü-nüz (ваша праска) | köy-ünüz (ваше село) |
| Onlar-ın (їхній) | baba-ları (їхній батько) | anahtar-ları (їхній ключ) | anne-leri (їхня мама) | ev-leri (їхній дім) | manto-ları (їхнє пальто) | kol-ları (їхня рука) | ütü-leri (їхня праска) | köy-leri (їхнє село) |
(Benim) Kardeşim liseye gidiyor. — (Мій) брат/сестра ходить до ліцею.
(Senin) Evin okula yakın mı? — Твій дім поруч зі школою?
(Onun) Ablası bankada çalışıyor. — Його/її старша сестра працює в банку.
(Bizim) Okulumuz 7 katlı. — Наша школа семиповерхова.
(Sizin) Ülkenizde deniz var mı? — У вашій країні є море?
(Onların) Arkadaşları Türkçe biliyor. — Їхні друзі знають турецьку.
ПРИМІТКА 1
Якщо в другому складі слова знаходиться вузький голосний (ı, i, u, ü), то при додаванні суфікса, що починається з голосної, цей вузький голосний у другому складі випадає.
Приклад:
- Ayşe’nin boynu (boyun) ağrıyor. — У Айше болить шия.
- Kedinin burnu (burun) siyah. — У кішки чорний ніс.
- Senin omzunda (omuz) ne var? — Що в тебе на плечі?
- Benim şehrim (şehir) kalabalık. — Моє місто багатолюдне.
ПРИМІТКА 2
Якщо після присвійних суфіксів 3-ї особи однини чи множини (-(s)ı, -ları) додаються відмінкові суфікси (напрямку -A, місцезнаходження -DA, виходу -DAn, знахідного відмінка -I), то між ними вставляється літера “n”.
Це стосується таких форм належності:
👉 його / її / їх: kitabı, sınıfı, köpeği, evi, balkonu → kitabına, sınıfında тощо.
Приклади:
- Onun evine gidiyorum. — Я йду до його/її дому.
- Onların sınıflarında bilgisayar var. — У їхньому класі є комп’ютер.
- Onun kitabında resimler var. — У його/її книзі є малюнки.
- Onların köpeğinden korkuyorum. — Я боюся їхнього собаки.
- Onun balkonunda oturuyoruz. — Ми сидимо на його/її балконі.
Відкрийте більше з Turkish language
Підпишіться, щоб отримувати найсвіжіші записи на вашу електронну пошту.
