Турецький алфавіт
| Aa – araba | Iı – ırmak | Rr – resim |
| Bb – bardak | İi – iğne | Ss – sabun |
| Cc – cami | Jj – jilet | Şş – şemsiye |
| Çç – çanta | Kk – kedi | Tt – tarak |
| Dd – dalga | Ll – lale | Uu – uçak |
| Ee – elbise | Mm – muz | Üü – ütü |
| Ff – fare | Nn – nar | Vv – vapur |
| Gg – gazete | Oo – Otobüs | Yy – yılan |
| Ğğ – yağmur | Öö – öküz | Zz – zarf |
| Hh – havlu | Pp – papağan |
Наголос у турецькій мові майже завжди падає на останній склад, тому він вказується лише у виняткових випадках. Якщо додається ударний афікс, то наголос падає на нього. У разі додавання ненаголошеного афікса, наголос падає на останній склад основи слова. Наприклад: kitap
Буква ğ (юмушак Г) практично не читається і позначає подовження попереднього голосного, наприклад аğaç
Буква ü позначає звук вимовляється як щось середнє між [у] і [ю]. Наприклад: ünlü
Буква ö читається як щось середнє між звуками [йо] и [о]. Наприклад ömür
Літера [c] читається як [дж] Наприклад: cami
У турецькій мові 8 голосних та 21 приголосна. Приголосні звуки поділяються на дзвінкі та глухі. Голосні звуки поділяються на тверді та м’які, а також на губні та негубні.
Тверді голосні звуки, або голосні переднього ряду: [a, ı, o, u]
М’які голосні, або голосні заднього ряду: [e, i, ö, ü]
Губні голосні (Yuvarlak): [ o, u, ö, ü]
Негубні голосні (Düz): [a, ı, e, i]
Широкі голосні (geniş): [a, e, o, ö]
Вузькі голосні (dar): [ı, i, u, ü]
Довгі голосні: â, î, û
Глухі приголосні (Tonsuz): [f, s, t, k, ç, ş, h, p]
Дзвінкі приголосні (Tonlu) [b, c, d, g, ğ, j, l, m, n, r, v, y, z]
Велика гармонія голосних – Büyük Ünlü Uyumu
Якщо першому складі голосний твердий, те й у всіх інших складах голосні будуть твердими. Якщо першому складі голосний м’який, те й у інших складах голосний буде м’який.
Мала гармонія голосних – Küçük Ünlü Uyumu
Якщо в останньому складі голосний губний, то у всіх афіксах, що додаються, всі голосні будуть губні. І навпаки.
Закон гармонії приголосних
Якщо слово закінчується на глухий приголосний, до нього не можна додавати афікси з дзвінкими приголосними.
Якщо афікс починається на голосну, глухі приголосні p, ç, t, k наприкінці слова змінюються на дзвінкі b, c, d, ğ
dolap – dolaba – в шафі
uçak – uçağa – в літак
Турецька клавіатура
Ğğ – клавиша українська х
Üü – клавіша ї
Şş – клавіша ж
İi – клавіша є
Iı – клавіша ш (i)
Öö – клавіша б
Çç – клавіша ю
Знак діакритика ^
Знак діакритика ^ використовується для позначення довготи та пом’якшення попередньої приголосної у запозичених словах з перської та арабської мови. Знак діакритика ставиться, щоб розрізняти однакові за написанням турецькі та запозичені слова.
Наприклад: kar — сніг і kâr — прибуток, aşık — гральні кості і âşık — закоханий
