Особові афікси в турецькій мові — афікси іменного присудка в теперішньому часі

Що таке іменний присудок?

Це присудок, який не містить дієслова дії, а складається з:

іменника, прикметника або субстантивованого слова;
афікса присудка (наприклад: -im, -sin, -dir);
а в заперечній формі — додається слово “değil” («не»).

Афікси теперішньо-майбутнього часу для іменного присудка

Афікси для слів, що закінчуються на голосну букву:

	a – ı	e – i	o – u	ö – ü
Ben	-y-ım	-y-im	-y-um	-y-üm
Sen	-sın	-sin	-sun	-sün
O	(-dır*)	(-dir*)	(-dur*)	(-dür*)
Biz	-y-ız	-y-iz	-y-uz	-y-üz
Siz	-sınız	-siniz	-sunuz	-sünüz
Onlar	(-dır*)-lar	(-dir*)-ler	(-dur*)-lar	(-dür*)-ler

Для слів, що закінчуються на приголосну букву:

	a – ı	e – i	o – u	ö – ü
Ben	-ım	-im	-um	-üm
Sen	-sın	-sin	-sun	-sün
O	(-dır*)	(-dir*)	(-dur*)	(-dür*)
Biz	-ız	-iz	-uz	-üz
Siz	-sınız	-siniz	-sunuz	-sünüz
Onlar	(-dır*)-lar	(-dir*)-ler	(-dur*)-lar	(-dür*)-ler

(*) У третій особі однини (o) та множини (onlar) афікс присудка “-dir” часто не вживається. Цей афікс також часто називають стверджувальним афіксом. Раніше він уживався частіше, з часом сфера його використання дещо змінилася, з’явилися нові значення, а в деяких випадках він зовсім перестав уживатися.

для слів, що закінчуються на голосну або дзвінку приголосну

	a – ı	e – i	o – u	ö – ü
O	-dır	-dir	-dur	-dür
Onlar	-dır -lar	-dir -ler	-dur -lar	-dür -ler

для слів, що закінчуються на глуху приголосну

	a – ı	e – i	o – u	ö – ü
O	-tır	-tir	-tur	-tür
Onlar	-tır -lar	-tir -ler	-tur -lar	-tür -ler

Наприклад:

o güzeldir, o kısadır, o uzundur, o ünlüdür;
onlar güzeldirler, onlar kısadırlar, onlar uzundurlar, onlar ünlüdürler;
o gençtir, o zayıftır, o toktur, o büyüktür;
onlar gençtirler, onlar zayıftırlar, onlar tokturler, onlar büyüktürler.

Найчастіше стверджувальний афікс “-dir” використовується для підсилення значущості висловлювання. Зазвичай це трапляється, коли ми повідомляємо те, що точно знаємо, якісь факти (про країну, місто, історичну подію, історичну або відому особу…) — тоді ми використовуємо афікс “-dir”.

Наприклад:

Tarkan çok ünlü bir şarkıcıdır. (Tarkan — дуже відомий співак.)

Türkiye’nin başkenti Ankara’dır. (Столиця Туреччини — Анкара)

İstanbul dünyanın en büyük şehirlerinden biridir. (Стамбул — один из крупнейших городов мира.)

Формула утворення заперечної форми

[Іменник / прикметник] + değil + особовий афікс


Ben	`değilim`
Sen	`değilsin`
O	`değil`
Biz	`değiliz`
Siz	`değilsiniz`
Onlar	`değiller`

Стверджувальна форма	Заперечна форма
`Ben evliyim` (Я одружений)	`Ben evli değilim` (Я не одружений)
`Sen yorgunsun` (Ти втомлений)	`Sen yorgun değilsin` (Ти не втомлений)
`O güzel` (Вона красива)	`O güzel değil` (Вона некрасива)
`Biz tokuz` (Ми ситі)	`Biz tok değiliz` (Ми не ситі)
`Siz yaşlısınız` (Ви літні)	`Siz yaşlı değilsiniz` (Ви не літні)
`Onlar açlar` (Вони голодні)	`Onlar aç değiller` (Вони не голодні)

Важливо: Слово "değil" — це окрема частка заперечення і не зливається з коренем. 
Слова, що закінчуються на голосну, перед değil не отримують вставну -y- (на відміну від стверджувальної форми).

Стверджувальна форма теперішньо-майбутнього часу іменних присудків

У словах, що закінчуються на голосну букву

	a – ı	e – i
Ben	`Kısayım` – Я низький	`Evliyim` – Я жонатий
Sen	`Kısasın`	`Evlisin`
O	`Kısa`	`Evli`
Biz	`Kısayız`	`Evliyiz`
Siz	`Kısasınız`	`Evlisiniz`
Onlar	`Kısalar`	`Evli̇ler`

	o – u	ö – ü
Ben	`Mutluyum` (я щасливий)	`Ünlüyüm` (я відомий)
Sen	`Mutlusun`	`Ünlüsün`
O	`Mutlu`	`Ünlü`
Biz	`Mutluyuz`	`Ünlüyüz`
Siz	`Mutlusunuz`	`Ünlüsünüz`
Onlar	`Mutlular`	`Ünlüler`

У словах, що закінчуються на приголосну букву

	a – ı	e – i
Ben	`Açım` (я голодний)	`Fakirim` (я бідний)
Sen	`Açırsın`	`Fakirsin`
O	`Aç`	`Fakir`
Biz	`Açız`	`Fakiriz`
Siz	`Açırsınız`	`Fakirsiniz`
Onlar	`Açlar`	`Fakirler`

	o – u	ö – ü
Ben	`Tokum` (я ситий)	`Üzgünüm` (мені сумно)
Sen	`Toksun`	`Üzgünsün`
O	`Tok`	`Üzgün`
Biz	`Tokuz`	`Üzgünüz`
Siz	`Toksunuz`	`Üzgünsünüz`
Onlar	`Toklar`	`Üzgünler`

Приклади:

Aslında Lokman çok akıllı. (Насправді Локман дуже розумний..)
Nuh çok şişman. (Нух (Ной) дуже товстий)
Sen benden kısasın. (Ти нижчий за мене на зріст.)
Ben artık çok mutluyum. (Тепер я дуже щасливий..)
Onlar iki yıldır evliler. (Вони одружені вже два роки.)

Заперечна форма теперішньо-майбутнього часу іменних присудків

	a – ı	e – i
Ben	`Kısa değilim` – Я не низький	`Evli değilim` – Я не жонатий
Sen	`Kısa değilsin`	`Evli değilsin`
O	`Kısa değil`	`Evli değil`
Biz	`Kısa değiliz`	`Evli değiliz`
Siz	`Kısa değilsiniz`	`Evli değilsiniz`
Onlar	`Kısa değiller`	`Evli değiller`

	o – u	ö – ü
Ben	`Mutlu değilim` – Я не щасливий	`Ünlü değilim` – Я не відомий
Sen	`Mutlu değilsin`	`Ünlü değilsin`
O	`Mutlu değil`	`Ünlü değil`
Biz	`Mutlu değiliz`	`Ünlü değiliz`
Siz	`Mutlu değilsiniz`	`Ünlü değilsiniz`
Onlar	`Mutlu değiller`	`Ünlü değiller`

Наприклад:

Şenol eskisi kadar şişman değil. – Шенол уже не такий товстий, як раніше.
Ben senin kadar uzun değilim. – Я не такий високий, як ти.
Galiba siz aç değilsiniz. – Мабуть, ви не голодні.
Bu benim tanıdığım adam değil. – Це не та людина, яку я знаю.
Sen de çok zayıf değilsin. – Ти також не дуже худий.

Питальна форма теперішньо-майбутнього часу іменних присудків

Що таке "mı / mi / mu / mü"? Це питальна частка, турецькою називається soru eki. Вона ставиться між основним словом (прикметником або іменником) і особовим афіксом. Її функція — зробити речення питальним.

Структура питального іменного присудка:

[Іменник / прикметник] + mı / mi / mu / mü + особовий афікс

Примеры:

Стверджувально	Питально
`Ben yorgunum` (Я втомлена)	`Ben yorgun muyum?` (Я втомлена?)
`Sen evlisin` (Ти одружений / Ти заміжня)	`Sen evli misin?` (Ти одружений?)
`O mutlu` (Він щасливий)	`O mutlu mu?` (Він щасливий?)
`Biz üzgünüz` (Ми засмучені)	`Biz üzgün müyüz?` (Ми засмучені?)
`Siz yaşlısınız` (Ви літні)	`Siz yaşlı mısınız?` (Ви літні?)
`Onlar toklar` (Вони ситі)	`Onlar toklar mı?` (Вони ситі?)

Правила вибору форми:

Остання голосна в слові	Питальна частка
a, ı	mı
e, i	mi
o, u	mu
ö, ü	mü

mı / mi / mu / mü — завжди пишеться окремо від решти частини. Але особові афікси пишуться разом із цією часткою.
Приклад: Ben güzel miyim?
Ben güzel mi yim? – помилка

	a – ı	e – i
Ben	`Kısa mıyım?`	`Evli miyim?`
Sen	`Kısa mısın?`	`Evli misin?`
O	`Kısa mı?`	`Evli mi?`
Biz	`Kısa mıyız?`	`Evli miyiz?`
Siz	`Kısa mısınız?`	`Evli misiniz?`
Onlar	`Kısalar mı?`	`Evliler mi?`

	o – u	ö – ü
Ben	`Mutlu muyum?`	`Ünlü müyüm?`
Sen	`Mutlu musun?`	`Ünlü müsün?`
O	`Mutlu mu?`	`Ünlü mü?`
Biz	`Mutlu muyuz?`	`Ünlü müyüz?`
Siz	`Mutlu musunuz?`	`Ünlü müsünüz?`
Onlar	`Mutlular mı?`	`Ünlüler mi?`

Приклади:

Rıdvan eskisi kadar zayıf mı? – Ридван такий же худий, як раніше?
Yeni işinden memnun musun? – Ти задоволений своєю новою роботою?
Sana İlker’in vurduğundan emin misin? – Ти впевнений, що тебе вдарив Ількер?
Enver benden güçlü mü? – Енвер сильніший за мене?
Patron yine sinirli mi? – Шеф знову роздратований?

Заперечно-питальна форма теперішньо-майбутнього часу іменних присудків

Формула:

[Іменник / прикметник] + değil + mı / mi / mu / mü + афікс присудка

Частка "mı / mi / mu / mü" завжди пишеться окремо.
Слово "değil" — обовʼязкове! Без нього вийде просто питальна форма, а не заперечно-питальна.
У третій особі множини часто використовують форму "değiller mi", щоб вказати на підмет у множині (Onlar).

Наприклад:

	a – ı	e – i
Ben	`Kısa değil miyim?`	`Evli değil miyim?`
Sen	`Kısa değil misin?`	`Evli değil misin?`
O	`Kısa değil mi?`	`Evli değil mi?`
Biz	`Kısa değil miyiz?`	`Evli değil miyiz?`
Siz	`Kısa değil misiniz?`	`Evli değil misiniz?`
Onlar	`Kısa değiller mi?`	`Evli değiller mi?`

	o – u	ö – ü
Ben	`Mutlu değil miyim?`	`Ünlü değil miyim?`
Sen	`Mutlu değil misin?`	`Ünlü değil misin?`
O	`Mutlu değil mi?`	`Ünlü değil mi?`
Biz	`Mutlu değil miyiz?`	`Ünlü değil miyiz?`
Siz	`Mutlu değil misiniz?`	`Ünlü değil misiniz?`
Onlar	`Mutlu değiller mi?`	`Ünlü değiller mi?`