У турецькій мові існує кілька варіантів назв відмінків: офіційні граматичні назви (типу Yönelme hali) і більш описові/лексичні (-e hali, -i hali тощо). У більшості навчальних ресурсів використовують як “hali”, так і “durumu” – це синоніми.
Турецька назва | Питання | Закінчення | Приклад (ev) | Переклад прикладу | |
---|---|---|---|---|---|
Називний | Yalın durumu | хто? що? | — | ev | дім |
Знахідний | Belirtme durumu | кого? що? | -i / -ı / -ü / -u | evi | дім (як об’єкт дії) |
Давальний / напрямку | Yönelme durumu | куди? кому? чому? | -e / -a | eve | до дому |
Місцевий | Bulunma durumu | де? у чому? на чому? | -de / -da / -te / -ta | evde | в домі |
Вихідний | Ayrılma durumu | звідки? від кого? з чого? | -den / -dan / -ten / -tan | evden | з дому |
Присвійний (родовий) | İyelik eki / Tamlayan durumu | чий? | -in / -ın / -ün / -un | evin | дому (чий?) |
Називний (Yalın hali)
– Ev büyük. – Дім великий.
Знахідний (Belirtme hali)
– Evi temizliyorum. – Я прибираю дім.
Давальний / напрямку (Yönelme hali)
– Eve gidiyoruz. – Ми йдемо додому.
Місцевий (Bulunma hali)
– Evde kimse yok. – У домі нікого немає.
Вихідний (Ayrılma hali)
– Evden çıkıyorum. – Я виходжу з дому.
Присвійний (Tamlayan hali)
– Evin kapısı açık. – Двері дому відчинені.
- Yönelme Durumu – відмінок напряму
- Kalma Durumu – місцевий відмінок
- Çıkma durumu – висхідний відмінок у турецькій мові
Відкрийте більше з Turkish language
Підпишіться, щоб отримувати найсвіжіші записи на вашу електронну пошту.