Минулий категоричний час іменних присудків у турецькій мові

Минулий категоричний час іменних присудків в турецькій мові називається Görülen Geçmiş Zaman (Belirli Geçmiş Zaman) і він використовується для вираження факту, який той, хто говорить, бачив сам або точно знає.

Цей час утворюється за допомогою допоміжного дієслова “imek” у минулому часі, який перетворюється на афікси:

• -dı / -di / -du / -dü
• особові закінчення (якщо потрібно)

Формула

[Іменник / прикметник ] + -dı/-di/-du/-dü + особисте закінчення 

Приклад:

• Ben öğrenciydim – Я був учнем
  → öğrenci + y + di + m
• Sen yorgundun – Ти був втомленим
• O güzeldi – Вона була гарною
• Biz mutluyduk – Ми були щасливі
• Siz evliydiniz – Ви були одружені
• Onlar hastaydı(lar) – Вони були хворі

Важливі особливості:

1. Якщо слово закінчується на голосну, додається сполучна буква “y“:
   • öğrenci → öğrenciydim, öğrenciydin, öğrenciydi
2. Форма третьої особи може бути без особистого закінчення, особливо у множині:
   • Onlar yorgundu або yorgundular — обидві форми допустимі.

Недостатнє дієслово може писати окремо від предикативної частини. У разі корінь дієслова imek (ним) приєднується до афіксу минулого часу (“i + di” = idi). Отримана форма “idi” пишеться окремо від іменника, тому не зазнає фонетичних змін (не залежить від останньої букви іменника). Однак на відміну від афіксу -dı, “idi” використовується тільки для утворення ствердної форми.

Між злитим та роздільним написанням дієслова недостатнього дієслова imek з іменником немає принципової різниці, проте злитне написання використовується частіше.

Приклад:

• Ben kısa idim = Ben kısaydım
• Sen uzun idin = Sen uzundun
• O zengin idi = O zengindi
• Biz genç idik = Biz gençtik
• Siz büyük idiniz = Siz büyüktünüz
• Onlar mutlu idiler = Onlar mutlulardı

При злитому написанні недостатнє дієслово зазвичай втрачає свій корінь “i”, хоч би якою буквою (голосною чи згодною) закінчувалося слово. Однак приєднуючись у вигляді афікса до слів, що закінчуються на голосну, що не збігається з “i”, між ними вставляється проміжна літера – “y”.

Приклад:

Ben kısa idim = Ben kısaydım

Приклади речень:

• Dün çok yorgundum. — Вчора я був дуже стомлений.
• O zamanlar öğrenciydik. — На той час ми були студентами.
• Geçen hafta hastaydınız. — Минулого тижня ви були хворі.
• Çocukken çok utangaçtım. — У дитинстві я був дуже сором’язливий.

У словах, що закінчуються на голосну букву

У словах, що закінчуються на дзвінку приголосну

У словах, що закінчуються на глуху приголосну

Ствердна форма минулого категоричного часу іменних присудків

У словах, що закінчуються на голосну букву

У словах, що закінчуються на голосну букву

У словах, які закінчуються дзвінкою приголосною

У словах, які закінчуються глухою приголосною

Приклади:

1. Ben de eskiden çok zayıftım. (Раніше я теж була худою.)
2. O zamanlar Gürsoy çok zengindi. (На той час Гюрсой був дуже багатий.)
3. Öğretmenimiz geçen hafta hastaydı. (Минулого тижня наш викладач був хворий.)
4. O sınıf çok çalışkandı. (Цей клас був дуже старанним )
5. Ümit’in kardeşi çok yaramazdı. (Брат Юміта був дуже неслухняним.)

Негативна форма минулого категоричного часу іменних присудків

Формула

[ім’я / прикметник / іменник] + değil + афікси минулого часу

• Ben yorgun değildim. — Я не був втомленим.
• Sen hasta değildin. — Ти не був хворим.
• O evli değildi. — Він / вона не був(ла) одружений / заміжня.
• Biz üzgün değildik. — Ми не були засмученими.
• Onlar aç değillerdi. — Вони не були голодними.

Приклади:

Приклади:

• Küçükken ben bu kadar şişman değildim. – У дитинстві я не була така повна.
• İki yıl önce ben bekar değildim. – Два роки тому я не був холостяком.
• Ercan, lisedeyken çok çalışkan değildi. – У ліцеї Ерджан не був дуже старанним.
• Biz onun yanında hiç rahat değildik. – Ми зовсім не почувалися спокійно поруч із ним.
• Sen bebekken yaramaz değildin. – Ти в дитинстві не був неслухняним.

Питальна форма доконаного минулого часу іменних присудків

Питальна форма доконаного минулого часу іменних присудків у турецькій мові (Belirli Geçmiş Zaman – soru şekli) утворюється за допомогою:

[основа (іменник, прикметник)] + [чи] mı/mi/mu/mü (питальна частка) + [суфікс минулого часу]

Питальна частка mı, mi, mu, mü добирається за правилом гармонії голосних до попереднього слова.
Суфікси минулого часу (ydım, ydin, ydi тощо) вказують на особу та число.
Частка завжди пишеться окремо і стоїть між основою та суфіксом.

Приклади:

Приклади:

1. Çocukken de bu kadar şişman mıydın? – У дитинстві ти був таким товстим?
2. Herhangi bir partiye üye miydin? – Ти був членом якоїсь партії?
3. Dün hasta mıydın? – Ти вчора хворів?
4. Sınıf öğretmeninden memnun muydun? – Ти був задоволений класним керівником?
5. Sen İstanbullu muydun? – Ти був зі Стамбула?

Заперечно-питальна форма означеного минулого часу іменних присудків

Це форма, за якої:

• присудок виражений прикметником або іменником (а не дієсловом),
• заперечення здійснюється за допомогою слова değil,
• і при цьому ставиться запитання (чи був…? хіба не був…?).

Формула:

[основа (іменник / прикметник)] + değil + mi/mı/mu/mü (питальна частка) + афікс минулого часу

Афікси минулого часу додаються до mi

Питальна частка mi / mı / mu / mü добирається відповідно до гармонії голосних.

Частка завжди ставиться після değil, але перед афіксом минулого часу.

Приклади

Приклади:

1. Sen aç değil miydin? — Хіба ти не був голодний?
2. Ben senden çalışkan değil miydim? — Хіба я не був старанніший за тебе?
3. Siz mühendis değil miydiniz? — Хіба ви не були інженером?
4. Mustafa evde değil miydi? — Хіба Мустафа не був удома?
5. Gözlüklü olan, Rıza değil miydi? — Той, хто в окулярах, хіба не Риза?

Особові афікси в турецькій мові — афікси іменного присудка в теперішньому часі