Частка da/de відповідає сполучникам «теж», «також», «і». Частка da/de зі словами пишеться окремо і підпорядковується лише закону гармонії голосних звуків. Приклади: Sen de gidiyor musun? - Ти теж йдеш? Hakan da geldi, Ali de. - І Хакан прийшов, і Алі також. Gidiyor da söylemiyor. - Йде і не розмовляє. Ayşegül […]
Турецька мова
22 записи
В турецькій мові існує два види минулого часу: Belirli Geçmiş Zaman (минулий категоричний час) та Belirsiz Geçmiş Zaman (минулий суб'єктивний час). Минулий категоричний (закінчений) час означає дії, що відбувалися та закінчилися у минулому. Українською мовою вони найчастіше перекладаються дієсловами доконаного виду: прийшов, взяв, прочитав. Ствердна форма Схема утворення ствердної форми […]
В магазині A: Merhaba beyefendi! Hoş geldiniz! – Вітаю пане! Ласкаво просимо!B: Ben bir kilo domates ve bir kilo salatalık alayım. – Я візьму кілограм помідорів та кілограм огірків.A: Buyurun efendim. Meyveler de şimdi geldi. Vereyim mi? – Будь ласка, пане. Фрукти теж привезли. Дати вам?B: Hm… Tamam, bir kilo elma alayım. – Мм… добре, я візьму кілограм яблук.A: Yeşil olsun mu, kırmızı mı? – Зелених чи червоних?B: Yeşil elma olsun. – Нехай будуть зелені яблука.A: Tamam. Buyurun Efendim. Nardan, muzdan da verеyim mi? – Добре, ось, будь ласка. Дати вам гранатів, бананів?B: Hayır, teşekkür […]
saat on десять годин saat iki buçuk половина третього (два тридцять) beş dakika п’ять хвилин on dakika var є десять хвилин bir saniye одна секунда (або: одну секунду) saat beş buçuk половина шостого (п’ять тридцять) saat altı шість годин saat üçte в три години saat dokuzda в дев’ять годин Saat […]
При утворенні порядкового числівника потрібно до кількісного числівника додати афікс: - inci, - ıncı, - uncu, - üncü. Якщо числівник закінчується на голосний, то афікс буде без початкового голосного - nci, - ncı, - ncu, - ncü. Також потрібно завжди дотримуватися закону гармонії голосних. Наголос завжди падає на останній склад […]
Висхідний відмінок – Çıkma durumu (Ayrılma Halı) – відповідає на запитання кimden? - від кого? neden? - від чого? nereden? - звідки? Для утворення висхідного відмінка потрібно до слова, що означає об'єкт, додати афікс - dan, - den, - tan, - ten згідно із законом гармонії голосних та приголосних. Якщо […]
Давальний відмінок (відмінок напряму) відповідає на запитання куди? – nereye?; до кого? – kime?; до чого? – neye? і позначає напрям до будь-кого або до чого-небудь. Давальний відмінок утворюється додаванням ударного афікса - е або - а, залежно від закону гармонії голосних та приголосних a, ı, o, u e, i, […]
Bu цей, ця, це (предмет чи людина знаходяться дуже близько) Burası це Şu той, та, то (предмет чи людина знаходяться на відстані) Şurası це, те O той, та, то (предмет чи людина є дуже далеко) Orası це, он то (про щось дуже далеке) Bu kitap – ця книга Şu ev […]
Merhaba! Benim adım Adnan. Ben bir direktörüm. Ben büyük bir ofiste çalışıyorum. Her sabah saat sekizi yirmi geçe evden çıkıyorum ve arabaya biniyorum. Ofise saat dokuza beş kala geliyorum. Ofiste ben çok çalışıyorum, gazete okuyorum. Saat beşi çeyrek geçe ofisten çıkıyorum ve spor yapmaya gidiyorum. Bir saat yüzüyorum ve saat […]
Sen çalışıyor musun? – Ти працюєш? Onlar satranç oynuyorlar mı? – Вони грають в шахи? Biz burada müzik dinliyor muyuz? – Ми тут слухаємо музику? Siz şimdi yüzüyor musunuz? – Ви зараз плаваєте? Baba bugün çalışıyor mu? – Тато сьогодні працює? Sen yılandan korkuyor musun? – Ти боїшся змій? Biz […]
satıcı – продавець Ben satıcıyım Biz satıcıyız Sen satıcısın Siz satıcısınız O satıcı Onlar satıcılar Питання Ben satıcı mıyım? Biz satıcı mıyız? Sen satıcı mısın? Siz satıcı mısınız? O satıcı mı? Onlar satıcılar mı?
Місцевий відмінок – Kalma Durumu (Bulunma Hali) відповідає на запитання: nerede? - де? kimde? - у кого? nede? - у чого? в чому? ne zaman? - коли? (saat) kaçta? - у скільки? Для утворення місцевого відмінка до слова, що означає об'єкт, необхідно додати афікс - da, - de, - ta, […]
hafta günleri - Дні тижня У турецькій мові дні тижня можуть вживатися зі словом gün – день Приклади вживання Pazar günü ders var mı? У неділю є урок? Ben salı günü okuyorum. У вівторок я навчаюсь. Ali perşembe günü çalışıyor Алі працює у четвер. Cumartesi ders yok У суботу уроків […]
Числа від 1 до 10 турецькою мовою 1 bir 2 iki 3 üç 4 dört 5 beş 6 altı 7 yedi 8 sekiz 9 dokuz 10 on Якщо іменники вживаються з числами, то суфікс множини не додається. Приклади: Для утворення кількісних числівників від 10 до 20 необхідно додати потрібну цифру […]
В теперішньому часі ŞİMDİKİ ZAMAN виражаються всі дії, які відбуваються: Разом з теперішнім часом можуть вживатися слова: şimdi (зараз), bugün (сьогодні), bu gece (вночі), bu hafta (на цьому тижні), genel olarak (звичайно) и т.д. Утворення теперішнього часу Теперішній час утворюється за допомогою додавання до кореня афікса теперішнього часу -yor, до […]
У турецькій мові не існує граматичної категорії роду, тому всі іменники у третій особі, однині позначаються займенником O Однина (Tekil) Множина (Çoğul) Ben я Biz ми Sen ти Siz ви O він, вона, воно Onlar вони Особисті займенники в давальному відмінку Bana – мені, до мене Bize – нам, до […]
Var - Є Yok - немає Çay var mı? - Є чай? Kitap var mı? – Є книга? Çay yok mu? – Чаю немає? Kitap yok mu? – Книги немає?
TANIŞMA — зустріч Ali: Merhaba, benim adım Ali. Senin adın ne? - Вітаю, мене звати Алі. Як тебе звати? Murat: Benim adım Murat. - Мене звати Мурат. Ali: Memnun oldum. - Дуже приємно. Murat: Ben de memnun oldum. - Мені також дуже приємно. Dilek: Selam Zeynep! Nasılsın? - Привіт Зейнеп. […]
Merhaba – Привіт! Memnum oldum! – Приємно познайомитися! Ben de memnum oldum! – Мені теж приємно познайомитись! Nasılsınız? – Як ваші справи? Nasılsın? – Як твої справи? Як ти? İyiyim, teşekkür ederim. – Добре спасибі. Dilek: Selam Zeynep! Nasılsın? - Привіт Зейнеп. Як справи? Zeynep: İyiyim, teşekkür ederim. Sen nasılsın? […]
Турецький алфавіт Aa – araba Iı – ırmak Rr – resim Bb – bardak İi – iğne Ss – sabun Cc – cami Jj – jilet Şş – şemsiye Çç – çanta Kk – kedi Tt – tarak Dd – dalga Ll – lale Uu – uçak Ee – elbise […]