Що таке Belirtme durumu?
Це знахідний відмінок, який вживається, коли об’єкт визначений. У слові з’являється закінчення –ı, –i, –u, –ü — залежно від гармонії голосних.
Приклади:
- Kitabı okuyorum. — Я читаю книгу (конкретну!)
- Çocuğu gördüm. — Я побачив дитину (конкретну)
- Filmi izliyoruz. — Ми дивимося фільм
Belirtme Durumu — це означений знахідний відмінок у турецькій мові. Він вказує на об’єкт дії (предмет або особу) і відповідає на питання:
Kimi? – кого?
Neyi? – що?
У турецькій мові знахідний відмінок буває:
– Оформлений — з афіксом (коли об’єкт конкретний)
– Неоформлений — без афікса (коли об’єкт узагальнений або невизначений)
Він відповідає знахідному відмінку в українській мові.
Афікси цього відмінка утворюються згідно з законом сингармонізму (гармонії голосних):
–ı, –i, –u, –ü — якщо основа слова закінчується на приголосну,
–yı, –yi, –yu, –yü — якщо основа слова закінчується на голосну.
| Остання голосна в слові | Якщо слово закінчується на приголосну | Якщо слово закінчується на голосну |
|---|---|---|
| a / ı | -ı | -yı |
| e / i | -i | -yi |
| o / u | -u | -yu |
| ö / ü | -ü | -yü |
Приклади:
- kitap → kitabı — (приголосна + остання голосна a → -ı)
- defter → defteri — (приголосна + e → -i)
- süt → sütü — (приголосна + ü → -ü)
- araba → arabayı — (голосна + a → -yı)
- kedi → kediyi — (голосна + i → -yi)
- domates → domatesi — (приголосна + e → -i)
kalem – kalemi – ручку
ofis – ofisi – офіс
arkadaş – arkadaşı – друга
kız – kızı – дівчинку
koridor – koridoru – коридор
muz – muzu – банан
direktör – direktörü – директора
gün – günü – день
fare – fareyi – мишу
kedi – kediyi – кішку
oda – odayı – кімнату
halı – halıyı – килим
banyo – banyoyu – ванну кімнату
havlu – havluyu – рушник
ütü – ütüyü – праску
Якщо відмінковий афікс додається до власного імені, перед афіксом ставиться апостроф. А якщо аффікс починається з голосної, то глухі приголосні ç, k, t, p в кінці слова змінюються на дзвінкі c, ğ, d, b.
Hakan’ı – Хакана
Ayşegül’ü – Айшегюль
Nesrin’i – Несрін
İstanbul’u – Стамбул
kitap + ı = kitabı – книжку
ağaç + ı = ağacı – дерево
mutfak + ı = mutfağı – кухню
kurt + u = kurdu – вовка
Але в таких словах, як halk, hap, saç, hayat, озвончення не відбувається:
hayat – hayatı
halk – halkı
hap – hapı
saç – saçı
У деяких словах, як şehir і resim, відбувається чергування:
şehir – şehri
resim – resmi
isim – ismi
nehir – nehri
Особові займенники в знахідному відмінку
Ben – beni (мене)
Sen – seni (тебе)
o – onu (його, її)
biz – bizi (нас)
siz – sizi (вас)
onlar – onları (їх)
Вказівні займенники в знахідному відмінку
bu - bunu, şu - şunu, on - onu
Дієслова, що керують знахідним відмінком
- sevmek – любити
- bilmek – знати
- öğrenmek – вивчати
- unutmak – забувати
- düşünmek – думати
- görmek – бачити
- tamir etmek – ремонтувати
- kapatmak – закривати, вимикати
- açmak – відкривати, вмикати
- yıkamak – мити
- temizlemek – чистити
- özlemek – сумувати (за кимось/чимось)
- aramak – шукати
- tanımak – впізнавати
- dinlemek – слухати
- anlamak – розуміти
- hatırlamak – згадувати
- çağırmak – кликати
- tebrik etmek – вітати
- beklemek – чекати
- istemek – хотіти
Афікси приналежності
Афікси приналежності ставляться перед афіксами знахідного відмінка.
Приклади:
benim evimi – мій дім (у значенні “мій дім” у знахідному відмінку),
onun arabasını – його/її машину,
bizim ailemizi – нашу родину.
До слів, які закінчуються на голосну (внаслідок приєднання афікса приналежності), афікси знахідного відмінка приєднуються через з’єднувальну букву n.
Приклади:
onun arabasını – його/її машину,
yatak odasını – спальню,
onların evlerini – їхній будинок (їхні будинки).
Відкрийте більше з Turkish language
Підпишіться, щоб отримувати найсвіжіші записи на вашу електронну пошту.
