Іменниками називаються слова, які позначають предмети, живі істоти, явища чи людину та відповідають на запитання Хто? або що? Yeni Kelimeler - Нові слова araba – машина bardak - склянка cami - мечеть çanta - сумка dalga – хвиля elbise – сукня fare – миша gazete – газета yağmur – дощ […]
Всі записи
92 записи
Частка da / de відповідає українським сполучникам «теж», «також», «і». Вона використовується для приєднання додаткової інформації, яка є подібною або доповнює попередню.
В турецькій мові існує два види минулого часу: Belirli Geçmiş Zaman (минулий категоричний час) та Belirsiz Geçmiş Zaman (минулий суб'єктивний час). Минулий категоричний (закінчений) час означає дії, що відбувалися та закінчилися у минулому. Українською мовою вони найчастіше перекладаються дієсловами доконаного виду: прийшов, взяв, прочитав. Ствердна форма Схема утворення ствердної форми […]
turuncu – помаранчевийgri – сірийsarı – жовтийpembe – рожевийkahverengi – коричневийyeşil – зеленийmavi – синійkırmızı – червонийsiyah – чорнийbeyaz – білийrenk – колір
Овочі – sebzeler sebzeler – овочі salatalık – огірок lahana – капуста domates – помідор patates – картопля havuç – морква soğan – цибуля Напої – içecekler su - вода süt - молоко kahve - кава çay - чай meyve suyu - фруктовий сік bira - пиво şarap - вино […]
Утворення порівняльних ступенів прикметників за допомогою слів daha та en Daha використовується для утворення вищого ступеня прикметників і прислівників і перекладається як ще, більше, а en вживається для утворення найвищого ступеня прикметників та прислівників і перекладається як самий. daha büyük – більший daha güzel – красивіший daha ince – тонший […]
saat on десять годин saat iki buçuk половина третього (два тридцять) beş dakika п’ять хвилин on dakika var є десять хвилин bir saniye одна секунда (або: одну секунду) saat beş buçuk половина шостого (п’ять тридцять) saat altı шість годин saat üçte в три години saat dokuzda в дев’ять годин Saat […]
При утворенні порядкового числівника потрібно до кількісного числівника додати афікс: - inci, - ıncı, - uncu, - üncü. Якщо числівник закінчується на голосний, то афікс буде без початкового голосного - nci, - ncı, - ncu, - ncü. Також потрібно завжди дотримуватися закону гармонії голосних. Наголос завжди падає на останній склад […]
Вихідний відмінок – Çıkma durumu (його також називають Ayrılma hali) – відповідає на питання: kimden? – від кого? neden? – від чого? nereden? – звідки? У реченнях для утворення вихідного відмінка до слова, яке позначає об’єкт, додається афікс -dan, -den, -tan, -ten відповідно до закону гармонії голосних і приголосних. -dan […]
Вивчайте давальний відмінок (Yönelme durumu) у турецькій мові – правила вживання, афікси -a, -e, -ya, -ye, таблиці, приклади речень з перекладом, візуальні підказки для кращого запам’ятовування.
Дізнайтеся, як утворюються присвійні займенники та афікси приналежності в турецькій мові. Зручне пояснення з прикладами та таблицями. Ідеально для початківців і тих, хто хоче покращити граматику.
Назви родичів по-турецьки У турецькій мові родичі з боку батька та з боку матері називаються по-різному
Утворення множини іменників у турецькій мові Для того щоб утворити множину, потрібно до основи додати афікс множини – lar або – ler. За законом сингармонізму, афікс – lar додається до слів із твердими голосними звуками в основі слова, – ler – до слів із м’якими голосними звуками в основі слова […]
Bu цей, ця, це (предмет чи людина знаходяться дуже близько) Burası це Şu той, та, то (предмет чи людина знаходяться на відстані) Şurası це, те O той, та, то (предмет чи людина є дуже далеко) Orası це, он то (про щось дуже далеке) Bu kitap – ця книга Şu ev […]
Merhaba! Benim adım Adnan. Ben bir direktörüm. Ben büyük bir ofiste çalışıyorum. Her sabah saat sekizi yirmi geçe evden çıkıyorum ve arabaya biniyorum. Ofise saat dokuza beş kala geliyorum. Ofiste ben çok çalışıyorum, gazete okuyorum. Saat beşi çeyrek geçe ofisten çıkıyorum ve spor yapmaya gidiyorum. Bir saat yüzüyorum ve saat […]
Sen çalışıyor musun? – Ти працюєш? Onlar satranç oynuyorlar mı? – Вони грають в шахи? Biz burada müzik dinliyor muyuz? – Ми тут слухаємо музику? Siz şimdi yüzüyor musunuz? – Ви зараз плаваєте? Baba bugün çalışıyor mu? – Тато сьогодні працює? Sen yılandan korkuyor musun? – Ти боїшся змій? Biz […]
satıcı – продавець Ben satıcıyım Biz satıcıyız Sen satıcısın Siz satıcısınız O satıcı Onlar satıcılar Питання Ben satıcı mıyım? Biz satıcı mıyız? Sen satıcı mısın? Siz satıcı mısınız? O satıcı mı? Onlar satıcılar mı?
Місцевий відмінок – Kalma Durumu (Bulunma Hali) відповідає на запитання: nerede? - де? kimde? - у кого? nede? - у чого? в чому? ne zaman? - коли? (saat) kaçta? - у скільки? Для утворення місцевого відмінка до слова, що означає об'єкт, необхідно додати афікс - da, - de, - ta, […]
Вивчайте назви місяців турецькою мовою з перекладом, транскрипцією та вимовою. Зручна таблиця, цікаві факти про походження назв та практичні приклади.
Вивчайте турецькі числівники з перекладом, прикладами та вимовою. Зручна таблиця, вправи та поради для запам’ятовування чисел турецькою мовою — легко та цікаво!
Дізнайтесь, як утворюються питально-заперечні форми турецьких дієслів у теперішньому тривалому часі (Şimdiki Zaman). Граматичні правила, таблиці з прикладами та українським перекладом.
У турецькій мові не існує граматичної категорії роду, тому всі іменники у третій особі, однині позначаються займенником O Однина (Tekil) Множина (Çoğul) Ben я Biz ми Sen ти Siz ви O він, вона, воно Onlar вони Особисті займенники в давальному відмінку Bana – мені, до мене Bize – нам, до […]
Дізнайтесь, як турецькою мовою називаються найпоширеніші професії. Повний список з перекладом українською, прикладами та корисними фразами для вивчення турецької.
Var - Є Yok - немає Çay var mı? - Є чай? Kitap var mı? – Є книга? Çay yok mu? – Чаю немає? Kitap yok mu? – Книги немає?