У турецькій мові присвійні займенники утворюються за допомогою афіксів, які додаються до особистого займенника:
Benim | моя, мій, моє, мої |
Senin | твоя, твій, твоє |
Onun | її, його |
Bizim | наша, наш, наше |
Sizin | Ваша, Ваш, Ваше |
Onların | їх |
Афікси приналежності
Якщо слово закінчується на приголосну букву, то до нього додається афікс, який починається з голосної.
Benim | -ım, -im, -um, -üm | Benim evim. – Мій дім. Benim kızım. – Моя дочка. |
Senin | -ın, -in, -un, -ün | Senin evin. – Твій дім. Senin kızın. – Твоя дочка. |
Onun | -ı, -i, -u, -ü | Onun evi. – Його/її дім. Onun kızı. – Його/її дочка. |
Bizim | -ımız, -imiz, -umuz, -ümüz | Bizim evimiz. – Наш дім. Bizim kızımız. – Наша дочка. |
Sizin | -ınız, -iniz, -unuz, -ünüz | Sizin eviniz. – Ваш дім. Sizin kızınız. – Ваша дочка. |
Onların | -ları, -leri | Onların evleri. – Їх дім/дома. Onların kızları. – Їх дочка/дочки. |
Якщо слово закінчується на голосну літеру і до нього приєднується афікс із голосною на початку, то голосна афікса випадає і приєднується просто афікс із приголосною.
Benim | -m | Benim ailem. – Моя родина. |
Senin | -n | Senin ailen. – Твоя родина. |
Onun | -sı,-si, -su, -sü | Onun ailesi. – Його/її родина. |
Bizim | -mız, -miz, -muz, -müz | Bizim ailemiz. – Наша родина. |
Sizin | -nız, -niz, -nuz, -nüz | Sizin aileniz. – Ваша родина. |
Onların | -ları, -leri | Onların aileleri. – Їх родина/родини. |
При додаванні присвійних афіксів дуже важливо дотримуватися законів гармонії голосних і приголосних, оскільки якщо останній голосний звук твердий, то і афікс додаватиметься з твердою голосною, і навпаки:
durum – ситуація, становище, стан
Benim durumum – мій стан
Senin durumun – твій стан
Onun durumu – його/її стан
Bizim durumumuz – наш стан
Sizin durumunuz – ваш стан
Onların durumları – їх стан
Якщо слово закінчується на глухий приголосний звук, то афікс присвійності буде починатися з голосного, а останній глухий приголосний зміниться на дзвінкий.
kitap – книга
Benim kitabım – моя книга
Senin kitabın – твоя книга
Onun kitabı – його/її книга
Bizim kitabımız – наша книга
Sizin kitabınız – Ваша книга
Onların kitapları – їх книга
Афікси приналежності ЗАВЖДИ знаходяться під наголосом. Від постановки наголосу залежить значення слова
Ben sekreterim. – Я секретар. Benim sekreterim. – Мій секретар. Ben öğretmenim. – Я вчитель. Benim öğretmenim. – Мій вчитель.
Приклади
Benim şoförüm – мій шофер
Senin araban – твоя машина
Onun sabunu – його/її мило
Bizim annemiz – наша мама
Sizin kızınız – Ваша дочка
Onların nineleri – їх бабуся
Benim ablam – моя сестра
Senin dayın – твій дядя
Onun teyzesi – його/її тітка
Bizim amcamız – наш дядя
Sizin büyük babanız – Ваш дідусь
Onların ağabeyleri – їх брат
Особові та безособові афікси приналежності
У турецькій мові афікси присвійності діляться на особові та безособові (визначальний ізафет і невизначальний ізафет).
По-турецьки они називаються Belirtili Ad Tamlaması – визначальний ізафет і Belirtisiz Ad Tamlaması – невизначальний ізафет. Їх також називають особовими афіксами приналежності(Belirtili Ad Tamlaması) та безособовими афіксами приналежності (Belirtisiz Ad Tamlaması).
Особові афікси приналежності
Особові афікси приналежності використовуються для позначення власності чогось конкретному особі чи предмету. У цьому випадку приналежність показується за допомогою афіксів, які додаються і до іменника, що позначає предмет, і до іменника, що означає людину, якій цей предмет належить.
Афікси приєднуються і до іменника (власника), і до другого іменника (предмету володіння). Якщо перший іменник закінчується на приголосний, то додаються афікси -ın, -in, -un, -ün, а якщо на голосний, то -nın, -nin, -nun, -nün. Якщо другий іменник закінчується на голосний, то додаються афікси -sı, -si, -su, -sü, якщо на приголосний, то -ı, -i, -u, -ü
| Hanım, çanta | ın / - nın, - ı / -sı | Hanımın çantası. – Сумка (цієї) пані |
| ders, numara | in / –nin, - i / - si | Dersin numarası. – Номер уроку. |
| doktor, sabun | un / - nun, - u / - su | Doktorun sabunu – Мило (цього) лікаря. |
| direktör, şoför | ün /-nün, - ü /- sü | Direktörün şoförü. – Шофер директора. |
Приклади:
Otobüsün numarası – Номер автобуса
Öğrencinin durumu – Стан учня
Babanın arabası – Машина батька
Odanın fotoğrafı – Світлина кімнати
Безособові афікси приналежності
Безособові афікси приналежності не визначають належність, але вказують на різновид предмета і майже завжди використовуються в назвах У реченнях з безособовими афіксами приналежності перший іменник виступає у ролі відносного прикметника зі значенням призначення (автобусні двері, жіноча сумка).
Безособові афікси приналежності тільки к іменнику – предмету володіння.
| Hanım, çanta | – ı /- sı | Hanım çantası. – Дамська сумка. |
| Ofis, araba | – i / - si | Ofis arabası. – Офісна машина. |
| Doktor, sabun | – u / - su | Doktor sabunu. – Мило для лікаря. |
| Direktör, şoför | – ü / - sü | Direktör şoförü. – Шофер для директора. |
nar ağacı – гранатове дерево
çay bardağı – чайна склянка
kız elbisesi – сукня для дівчинки
іlkbahar yağmuru – весняний дощ
Аmerikan jileti – американська бритва
banyo havlusu – банний рушник
Аlman uçağı – німецький літак
